З приводу мотивації абсолютно згодна. Мій молодший син не вчив російську мову в школі.
Я займалася з ним особисто.
Звичайно, що цих занять вкрай мало для набуття грамотного письма.
Але він взяв за мету писати грамотно, і це було найбільшим надбанням наших занять.
Зараз він пише більш грамотно, ніж багато людей з вищою освітою та досвідом роботи та російськомовних.
А навчання відбувається і зараз: в нас є домовленість. Якщо я бачу помилку у нього - я пишу йому про це і пояснюю чому так пишеться.
Другий раз він цю помилку не допускає, бо робить зусилля запам'ятати.
Спостерігаю за ним вже який рік!
Я часто замислююсь: може нам слід перебудувати взагалі підход до навчання з примусових тренінгів (більшість з них діти не знають навіщо) на мотиваційну педагогіку?
питання риторичне
